Найдавніша книга розкриває секрети.

Недавні експерименти вчених над скандально відомим Євангелієм, авторство якого приписується Іуді, дозволять зробити справжній прорив в області вивчення древніх рукописів, які неможливо прочитати звичайним способом, тому що вони погано збереглися. Завдяки Іуді дослідникам давньогрецької літератури вдасться практично до кінця розшифрувати найдавнішу зі збережених в Європі книг.

Правда, робота над текстом цієї реліквії велася вже давно, але до цих пір не виходило повністю осягнути її таємничий сенс. А після того як були застосовані цифрові технології, за допомогою яких "читали" розсипається папірус, грецькі дослідники вирішили спробувати новий високотехнологічний спосіб на об'єкті свого вивчення. Так і збираються вчені розгадати загадку залишилися 10-20% тексту найдавнішої книги, в яких прихована в буквальному сенсі божественна таємниця.

Вона чекала свого зоряного часу майже півстоліття, з того самого моменту, як в 1962 р. її виявили при розкопках могили грецького аристократа Дервені, що відійшов у кращий світ вже 2400 років тому.

Вивільнена з-під землі рукопис, що складається з декількох метрів папірусу, виглядала невтішно. Велика частина реліквії, мабуть, потрапила колись з волі випадку у вогонь, обвуглилася, почорніла, і не було ніякої можливості прочитати зіпсовані ділянки. Тепер же з'явилася можливість настільки збільшити ці області папірусу, що на них стануть видні літери. Археолог Поліксенія велінням, директор грецького музею Салоніки, вважає, що таким чином можна буде прочитати навіть самі закопчені ділянки рукописи, на яких до цього неможливо було розгледіти, є там взагалі букви чи ні.

Залишається лише терпляче чекати, поки цілеспрямовані вчені і новітня цифрова техніка зроблять свою справу, і тоді весь світ зможе дізнатися про те, як у людей з'явився перший єдиний бог. Книга була написана в період правління Філіппа Македонського - батька відомого не тільки своїми військовими подвигами, а й багатою особистим життям Олександра Великого і, як припускають дослідники, належить перу якогось філософа з оточення Анаксагора. Останній відомий тим, що, як вважають деякі знавці античності, в учнях у нього ходив сам Сократ, а сучасники критикували його за атеїзм.

Філософський трактат, викладений на напівзгорілій папирусном свиті, має форму поеми. У ньому йдеться про відомого всім по древньому міфу музиканта Орфея, який зміг спуститися в царство Аїда за своєю коханою Еврідіка. Виявляється, у античного люду цей герой викликав настільки сильне захоплення, що воно з часом переросло в особливу релігію - орфизм. Орфею поклонялися як богу і забули заради нього про інших небожителів численного давньогрецького пантеону.

Вчені вважають, що орфизм став прообразом пізніших монотеїстичних релігій, зокрема, християнства, оскільки ознаменував собою перехід від багатобожжя до поклоніння одному-єдиному вищому суті.

Джерело