Заробітна плата у Польщі. Скільки можуть заробити українці в 2017 році

Протягом останніх років експерти ринку праці у Польщі б’ють тривогу. Стрімке зростання економіки, трудова міграція поляків в країни західної Європи, підвищення соціальних стандартів приводить до катастрофічного браку робочих рук у всіх галузях економіки.

Уряд Польщі розуміє загрозу, яка насувається. Тому, одним із головних напрямків його діяльності стало підняття середньої заробітної плати в країні до середньоєвропейського рівня вже до 2030 року.

Середня зарплата іноземців у Польщі

Відповідно до опублікованої Євростатом інформації, протягом останніх 10 років мінімальна зарплата у Польщі виросла з 1126 злотих (313 євро) у 2008 році до 2000 злотих (453 євро) станом на січень 2017 року.

З іншого боку, за даними Головного статистичного управління Польщі, середньомісячна заробітна плата в листопаді 2016 року становила 4 329 злотих 71 грош (близько 978 євро).

Доходи іноземців у Польщі суттєво залежать від сфери зайнятості.

Якщо розглянути основні сфери зайнятості українців у Польщі, то за підсумками 2016 року, найменше вони заробляли у секторі надання послуг на дому – близько 1826 злотих (410 євро) нетто. Працівники торгівельної галузі отримували в середньому 2000 злотих (450 євро) а середні зарплати українців, які знайшли роботу у будівельній сфері, склали 2729 злотих (613 євро).

Експерти прогнозують, що у 2017 році середня зарплата у Польщі зросте не менше ніж на 10%, що пов’язано із збільшенням мінімалки та стрімким розвитком економіки.

Для порівняння – станом на 01 січня 2017 року в Україні мінімальна зарплата  становить 3200 грн (~110 євро) а середня зарплата (за грудень  2016 року) – 6475 грн (~223 євро).

Робота в Польщі для українців

За різними даними сьогодні у Польщі на заробітках перебуває до 2 млн українців. Їхня чисельність суттєво зростає у весняно-осінній період, коли сільськогосподарським підприємствам потрібно більше робочих рук. Проте, далеко не всі з них працевлаштовуються легально.

Згідно досліджень Національного банку Польщі, середньостатистичний працівник з України, здебільшого законослухняний і працює в країні по 5 місяців протягом року. Разом з тим, чисельність українців, що вирушають на заробітки до Польщі, зросла на 30% протягом останніх двох років – з 763 тисяч у 2015 році до понад мільйона у жовтні 2016 року.

Щороку зростає і кількість українців, які влаштовуються на посади де потрібно мати високу кваліфікацію. Наприклад, ще чотири роки тому половина трудових мігрантів з нашої країни працювала у сфері домашніх послуг. Проте з 2014 року ситуація почала принципово змінюватись – сільське господарство стало залучати близько 19% українців, роботу у готельному бізнесі та сфері харчування знайшли 20% українців, а в ремонтно-будівельну сферу влаштувались приблизно 35% українських трудових мігрантів.

Раніше ми повідомляли, що у Польщі чекають на працівників з України.

Зростання зарплати у Польщі

Заробітна плата у Польщі

У Польщі постійно зростають мінімальна та середня заробітні плати. www.shutterstock.com

Протягом останнього десятиліття у Польщі чітко спостерігається тенденція до зростання зарплат у всіх галузях економіки. І головним чинником тут виступають не лише інфляційні процеси.

Після вступу до ЄС і відкриття європейського ринку праці, багато поляків ринулися у пошуках кращого життя в більш заможні країни Європи. Відповідно у самій Польщі миттєво утворився вакуум робочої сили. Ці вакансії з радістю почали заповнювати білоруси та українці. Оскільки вони погоджувались на низьку оплату праці і при цьому працювали більш старанно, то польська економіка отримала непоганий поштовх до розвитку.

Проте не лише трудова міграція стала причиною постійного підняття зарплат у Польщі. Власне розвиток економіки спричинив появу додаткових робочих місць. Лібералізація умов ведення бізнесу створила передумови до того, що багато поляків та іноземців стали відкривати свої власні підприємства. Це викликало додаткову потребу у найнятих працівниках. А як відомо, зменшення безробіття підвищує конкуренцію серед підприємців у намаганні залучити до себе більш кваліфікованих робітників.

Крім того, соціальна політика польського уряду привела до того, що багато поляків стали звільнятись з роботи або переходити на неповний робочий день і приділяти більше уваги сім’ї, отримуючи при цьому допомогу від держави. Мова йде про програму стимулювання народжуваності «500+», через яку багато жінок відмовились від роботи на користь сім’ї. Ще одним кроком, якому «дякують» працедавці, стало зниження пенсійного віку.

Брак працівників висококваліфікованих професій у сукупності з динамічним зростанням економіки та рядом щедрих соціальних програм від уряду країни, змусили польських працедавців здійснювати радикальні кроки для утримання персоналу та залученням нових працівників. У всі часи найбільш дієвим засобом для цього було підняття заробітної плати.

Зарплати в торгових мережах Польщі

Зарплата в торгових мережах Польщі

Торгові мережі Польщі піднімають зарплату працівникам. shutterstock.com

Дуже часто першим місцем праці для українців в Польщі стають супермаркети відомих торгових мереж. Не зважаючи на важкі, а інколи і «драконівські» умови праці в них, громадяни України вимушені влаштовуватись туди на низько кваліфіковану працю, бо вдома взагалі не можуть знайти роботи з достойною оплатою. Зважаючи на критику і суспільний резонанс, власники найбільших мереж шукають шляхи для покращення іміджу роботи в магазинах. Зокрема пропонують різноманітні бонуси та розширені соціальні пакети.

Цього року польські торгові мережі будуть піднімати зарплату своїм працівникам. Це пов’язано не лише з тим, що починаючи з 1 січня мінімальна зарплата виросла з 1850 до 2000 злотих брутто. У магазинах просто бракує робочих рук. Наприклад, касири без досвіду роботи зможуть отримувати від 3000 злотих брутто (приблизно 700 євро).

Кількість вакансій настільки виросла, що їх не можуть заповнити іншими методами. І це не зважаючи на те, що на роботу приймають і за сумісництвом, а також іноземців ( в основному українців). Проблема настільки велика, що Kaufland і Tesco епізодично залучають навіть в’язнів. Про це повідомляє «Gazeta Wyborcza».

У зв’язку з цим, власники торгових мереж вимушені йти на підвищення зарплати, щоб залучити додаткових працівників, а також втримати наявний персонал.

Зокрема, шведська мережа товарів для дому IKEA вже зі січня підняла мінімальну оплату праці для своїх працівників до 20 злотих за годину (у 2016 році було 15 зл./год.), що становитиме приблизно 3,3 тисяч злотих брутто на місяць.

Німецький дискаунтер Lidl оголосив про збільшення «стартової» зарплати з березня в середньому на 9% до 2550 до 3300 злотих брутто з подальшим зростанням до 3000 – 3800 після двох років роботи. При цьому менеджер магазину отримуватиме від 4,4 до 5,0 тисяч злотих брутто. Через два роки його зарплата збільшиться до 6,3-6,8 тис. злотих. Крім того, мережа регулярно заохочує своїх працівників, видаючи подарункові сертифікати різного номіналу.

Не відставати від тенденції вимушені також і інші торгові мережі. Щоб не втрачати працівників Kaufland також підніме мінімальну зарплату в своїх магазинах до 2,6 тис. злотих брутто.

Станом на грудень 2016 року в структурі магазинів мережі Tesco мінімальна зарплата становила 2295 злотих брутто за умови повного робочого дня для осіб, які мають не менше 12 місяців досвіду роботи.

Найбільша в Польщі мережа дисконт магазинів Biedronka, минулого року двічі піднімала зарплату своїм працівникам. На даний час мінімальна зарплата касира становить 2,3 тис. злотих брутто. Додатково у мережі діють бонуси до 350 злотих на місяць. Проте цього року слід очікувати ще одного підняття доходу найманих працівників у Бедронці. У Jeronimo Martins Polska S.A (власника ТМ Biedronka) розуміють, що не можуть пропонувати персоналу менше ніж головний конкурент Lidl. Адже між ними і так постійно тривають торгові війни.

У Польщі уже понад рік триває така неоголошена війна між торговими мережами за працівників. І коли стає відомо про зростання платні в одній – інші вимушено роблять так само.

Матеріал підготовлено на основі публікацій польської преси (Gazeta Wyborcza, Rzeczpospolita, IAR) і статистичних управлінь Польщі (Główny Urząd Statystyczny) та Євросоюзу (Еurostat)

Джерело